Не так часто робимо інтерв’ю, тим паче цього разу мав честь задати кілька запитань президенту і королю водночас! Та на все свій час.

Як стати королем настільних ігор

Привіт. Представся, будь ласка.

Привіт, мене звати Роман Задорожний. Я є президентом Фонду Розвитку Культури і Неформальної Освіти «Натисни Старт».

Розкажи, будь ласка, про себе

Як і більшість хлопців мого віку зростав на іграх Dendy, Sega i Playstation, колекціонував картки покемонів, дивився аніме, переглядав комікси та читав фантастику.

З дитинства дуже любив щось вигадувати своє, додумувати альтернативні закінчення, залучати до такого креативу однолітків. Це хобі супроводжувало мене в дитинстві, студентські роки і навіть частково в професійній діяльністі.

З усього вище переліченого настільні ігри я б виділив окремо.

Зараз колекція моїх настільних ігор налічує близько 150 шт., більшість закордонних привезених з Польщі, Німеччини або Штатів. Є автором настільної гри «Foggy Island» («Туманний острів»), яка цього року з’явилася українською мовою завдячуючи видавництву «Taka Maka». Щоб більше українці дізнавалися про настільні ігри — записую відеоогляди українською і заливаю на youtube.

Окрім організації різноманітних фестивалів і проектів займаюся проведенням тематичних тренінгів пов’язаних з ігрофікацією. Також вже більше 10 років організовую дитячі та молодіжні табори.  

Розкажи про свої захоплення, окрім настільних ігор.

Мене взагалі цікавить все з ҐІК-культури. Але, мабуть, я б сказав більше що все цікавить поверхнево. Проте я дуже захоплююся коли знаходжу людей які настільки сильно люблять якийсь світ, що знають все про його історію, звичаї, героїв, можуть говорити про це годинами не втрачаючи ентузіазму.

Кіно. Намагаюся щотижня ходити до кінотеатру, роздумую над документалкою про ігри і їхній позитивний вплив на дітей і розвиток суспільства в цілому. Будемо намагатися подаватися на європейські ґранти або ж шукати партнерів, хто готовий допомогти фінансово щоб реалізувати такий продукт.

Відеоігри. Дуже люблю новаторство і нетипові підходи. Клони можу грати хіба JRPG. Зараз зависаю над RIGS на PS4 в VR — дуже революційна гра, думаю сильно вплине на розвиток ринку в майбутньому. Взагалі VR i AR будуть рухати індустрію вперед. Це так як свого часу з’явилися багатокористувацькі онлайн ігри з відкритим світом і просто змінили всі правила на ринку, так і буде з VR.

Раніше був скаутом і багато навчився будучи пластуном. Відкрив для себе ще один прекрасний чар — мандри. Як тільки маю вільний час або потребую натхнення — намагаюся подорожувати. Відвідав вже більше 20 країн.

З якої гри все розпочалось?

Взагалі, почалося все з подарунка на 5 років — приставки Dendy. Тоді ігри стали частиною мого життя. А настільні ігри затягнули по повній з приходом Покемонів в Україну. Всі гроші які батьки давали нам на їжу в школі ми відкладали і купували бустери. На всіх перервах рубалися в покемонів. Я, будучи ще взагалі школярем молодшої чи середньої школи, зібрав всі значки, отримав титул Майстра Покемонів, ходив на турніри де збиралися серйозні дядьки (тоді ще не бородаті). Були звісно якісь Монополії, Ріск і ше шось, але черговим поштовхом стали Цитаделі. Ми заграли першу коробку «до дир», і за пів року купили ще одну. На жаль, з компанії ніхто так і не захотів нічого збільшувати і докуповувати, але пограти охочі завжди були. Я ж як людина ініціативна, збираючи всіх думав і про розваги і шукав завжди щось цікавеньке.

Найбільше моя колекція виросла поки проживав в Польщі — познайомився з просто велетенською кількістю авторів, видавців, постійні участі в турнірах і якось помаленьку перевалило за сотню, вже на підході друга.

Цікаві факти про ҐІКосферу

 Звідки прийшла ідея провести ҐІКосферу?

Власне, з того таки проживання в Польщі. Беручи участь спочатку як волонтер, а потім вже організатор різних подій в рамах фестивалів фантастики протягом 3,5 років, я зрозумів що всі ці люди відвідувачі — це мого віку молодь і вони, вже маючи сім’ї, дітей, продовжують поширювати свою культуру і хобі в маси. Вони на цьому росли, а зараз привчають дітей до креативу і поп-культури і якщо спокійно навіть на локальний фестиваль може прийти 10 тисяч учасників — невже не назбирається і стільки в нас? В нас є лише проблема в відсутності згуртованості та інформативності. І якось так склалися карти, що окрім такої ідеї в мене було багато людей, які також цього потребували. І якось ми зв’язалися, поговорити і почали робити. Вже було 3 конвенти, 4-ий на носі в Луцьку.

ҐІКосфера  поки що залучає в більшості фанатів настільних і карткових ігор. Але я сподіваюся, що вдасться знайти ініціаторів і активістів і в інших сферах ҐІК-культури і подія буде з кожним роком розростатися і ставати все більшою та більшою. Якщо такі люди читають це інтерв’ю то щиросердечно запрошую до контакту. Дуже б хотів в рамках фестивалю і турніри з HearthStone, Gwent, можливо Dota, косплеєрів та їхні покази, стенди з PS, Xbox, Nintendo. Давайте будемо разом розвивати наше хобі ;)!

Розкажи про унікальне досягнення цьогорічної ҐІКосфери.

Ну, з чогось унікального такого — це було внесення запису до Книги Рекордів України. Ми зібрали на фестивалі 414 ігор, і це була мабуть найбільша бібліотека ігор яка коли небудь була в Україні. Були дуже різні ігри з цілого світу, були ексклюзиви, колекційні, ігри які вже років 15-20 не випускаються і це дуже класно. Для чого ми це робили? Всякими можливими способами пробуємо привернути увагу до нашої культури, що вона є важливою, що насправді за нею майбутнє. І якщо на заході це вже норма, держава підтримує і фінансово і морально, в нас ще дуже багато чого потрібно говорити, пояснювати та однаково стикаємося з нерозумінням і критикою.

Так чи інакше, Фонд Розвитку Культури і Неформальної Освіти «Натисни Старт» якраз покликаний стати цим майданчиком для переговорів і спільного просування та лобіювання інтересів нашого середовища.

Майбутнє ҐІК-культури України

Який із івентів ти вважаєш культовим, на що рівняєшся?

Звісно що на Comic-Con. Але не Київський)

Мав змогу долучатися в маленькій мірі до Варшавського як організатор ігротеки настільних ігор, і розумію що в нас не тільки в сфері ҐІК-культури немає такої події, а взагалі немає жодного фестивалю такого рівня. Я хоч і мрійник, але дивлюся дуже реально на це. Ми зможемо до цього дійти, очевидно через скількись там років, але тільки маленькими кроками і з маленьким приростом учасників щороку.

Теж, є такий дуже цікавий парадокс. Якщо на заході такі фестивалі організовують люди які цим захоплюються, які в це вірять, які готові день-ніч працювати щоб зробити подію просто ВАУ! В нас за це беруться люди, які вміють щось організовувати. Будь що! Їм байдуже чи то фантастика, чи то весільний форум, чи з’їзд автомобілістів — вони мають напрацьовану схему продажі торгових точок чи квитків і роблять те що є в тренді. А ось люди, які люблять таке — не готові брати відповідальність і більше очікують щоб для них хтось зорганізував. Це дуже сильно відрізняє нас від заходу, і не дає великого імпульсу в розвитку.

Я зараз більше бачу свою місію зібрати навколо себе людей, хто окрім того що любить поп-культуру, має ще й якісь мінімальні організаційні навики і будемо пробувати разом штовхати цей тягар. Це дуже тяжко, я розумію масштаби, але хто ж як не ми. Ми повинні все менше очікувати що хтось щось зробить за нас, і брати ініціативу в свої руки. Тільки тоді в нашому хобі (і в Україні теж) все буде гаразд.

Розкажи щось про новий проект «Таверна HearthStone», думаю він буде цікавим нашим читачам.

Це дуже локальна ініціатива для львів’ян. Я давно шукав тусовку, яка б збиралася хоча б раз в місяць і грала в HearthStone. І от зараз перед новим доповненням в рамах Fireside Gathering шукав такі події — а вони ніби є, але жодного слова окрім того що це для «школоти» (чесне слово, так і писало) і що під якоюсь школою в годині збираються. Я за це дико плюсую — молодці що збираються, за такими дітлахами майбутнє. Але треба також спробувати зібрати й іншу аудиторію, вже ту молодь більш працюючу, чи студентів.

Особливих очікувань не маю — навіть як прийде 3 людини з радістю пограємо і поспілкуємося як би можна було далі розвивати нашу тусовку. Для першої зустрічі обрали Клуб-магазин настільних ігор «Octopus» — там в дуже помірній ціні і гарний інтернет, місце для гри, інтер’єр, атмосфера – але також чай/кава і печиво. А на місці думаю вже поговоримо і вирішимо чи будемо далі якось цю ініціативу штовхати, чи можливо цього насправді нікому окрім мене й не потрібно. Посилання на подію у facebook

Які плани на найближче майбутнє?

За два тижні — ҐІКосфера #4 в Луцьку, за місяць — Ігросфера в рамках Дитячого Книжкового Форуму. Маємо кілька проектів пов’язаних з дитячими таборами по Західній Україні та в Польщі в цій сфері. Помаленьку стягуються різні класні та ініціативні люди до діяльності Фонду. Надіюся що все вдасться, натхнення не зникне, а буде сили далі розвивати і нарощувати потуги ҐІК-культури в Україні. Це таке найнайнайближче. Дуже хочу на WeGAME бо це дуже важлива подія для нашого середовища, але з різних причин не дуже вдається цього року.

Чи ти чув раніше щось про WOCUP?

Кілька разів попадав на статті, які перепощували друзі. Дуже мені подобається простота дизайну, і також що ресурс намагається висвітлювати окрім кіберспортивних новин, залізяччя і кіно, взагалі все що пов’язане з ҐІК-культурою. Нам потрібно якнайбільше таких ресурсів і якнайбільше якісного контенту. Це дасть змогу українцям все менше часу витрачати читаючи англо- чи російськомовний контент, і все більше звертати увагу на вітчизняний. Не те щоб я був проти, тільки я більше веду до того що нам потрібно генерувати новий унікальний контент. Не перекладати статті з російської, не копіювати ідеї і адаптовувати їх українською мовою, а самим творити нові проекти, багато писати і впевнений тоді в нас з’явиться ще більше своїх професійних гравців і коментаторів кібердисциплін, автори настільних ігор, фантасти, художники мультиплікацій, коміксів і все в нас в тому плані буде гаразд ;)

Дякую, за час та цікаві відповіді, успіхів!


Залишити відповідь

Будь ласка, введіть свій коментар
Будь ласка, введідь своє ім'я тут